Безоплатна консультаційна допомога з питань протидії корупції. 8-800-500-3-100 Антикорупційна інформаційна служба. news10

Огляд діяльності Антикорупційної інформаційної служби у квітні-липні 2008 року

ЗМІСТ

Головні спостереження
Звернення
Взаємодія з державними органами
Методологія аналізу
Організаційна довідка

Головні спостереження

У цьому огляді Антикорупційна інформаційна служба (АІС) покаже, що вже готова не тільки до інформаційної та юридичної допомоги громадянам з питань протидії корупції, але і до політично важливих та наукових висновків. Якщо протягом перших двох місяців основним пріоритетом служби було повідомлення про себе та приведення організаційних та методологічних підходів у відповідність до особливостей потреб громадян, то починаючи з літа 2008 року служба також приділила увагу використанню отриманої інформації для держорганів, журналістів, науковців та політиків.

Кількісні показники роботи АІС за чотири місяці можна охарактеризувати декількома досягненнями. По-перше, число звернень до служби перетнуло тисячну межу, а кількість консультацій з захисту порушених прав досягла 640 (див. мал. 1). По-друге, завдяки зовнішній рекламі середньоденна кількість звернень до АІС, після зменшення до 8 у червні, почала зростати і перевищила 10 на день у липні. Важливим моментом є і те, що переважна більшість - а саме 97% звернень, надійшло до АІС телефоном — що вказує на правильність обрання АІС способу зв'язку з громадянами: використання виключно Інтерент-зв'язку було б неефективним. Також стає помітним поступове збільшення частки повторних звернень: якщо на кінець травня до АІС повторно звернулося 6% громадян, то на кінець червня 7,4%, а на кінець липня 8,4%. Це свідчить, що громадяни, серед іншого, довіряють АІС і готові скористатися її послугами вдруге та втретє.

Щодо якісного складу звернень спостерігається наступне. Поступово відбувається незначне збільшення кількості інформаційних запитів за рахунок звернень щодо порушень законів. Серед останніх з самого початку діяльності АІС частка звернень щодо порушень закону виконавчими органами поза дозвільною системою залишається домінуючою, при цьому друге місце, яке було за порушеннями в судах, поступово відходить до порушень в інших сферах. Порушення в дозвільних органах залишаються стабільно на четвертому місці.

Найбільшу ж увагу АІС приділяє зверненням щодо корупції, і їх частка в загальній масі зростає. Якщо на кінець травня показник був 20,5% від звернень щодо порушень законів, то на кінець липня він досяг 25,2% (за весь звітній період), а власне у липні 30%. Найбільш поширеним предметом антикорупційних консультацій залишаються порушення у виконавчій владі (не беручи до уваги дозвільних, а з останніми показник сягає 66%). Друге та третє місця утримуються корупцією в судах та дозвільній системі. Частки повідомлень про корупцію в ВНЗ та інших сферах також залишилися майже незмінними. Останній показник, який склав 8% за звітній період, скоріш за все є доказом правильно обраної спеціалізації АІС — 92% звернень щодо корупції до АІС не виходять за межі спеціалізації юристів служби (див. мал. 2). Що стосується суті корупційних порушень, то найбільш вагомими (понад 10%) з них стосувалися корисливого сприяння посадовою особою одній з сторін при досудовій підготовці або вирішенні справ (22%), зловживання владою під час приватизації або переоформленні права на приватну власність(21%), здирство посадовців щодо громадян (15%) та здирництво щодо підприємців або сприяння конкурентам (12%, див. мал. 3).

Наведені цифри дозволяють зробити ще декілька важливих висновків. За чотири місяці роботи АІС стало очевидним, що тільки кожне п'яте або четверте звернення щодо порушень законів містить ознаки корупційних діянь, тоді, коли клієнти АІС вважають майже кожну проблему, з якою вони стикнулися, корупційною. Це пояснюється суттєвою різницею між юридичним, а зокрема і прийнятим в АІС, та побутовим розуміннями корупції: громадяни схильні вважати корупційним майже кожне порушення їх прав представниками влади. Тому, за ситуації, коли АІС або подібна до неї служба вичерпає організаційну спроможність надавати поради з не корупційних порушень закону, варто змінювати рекламі підходи. Якщо зараз всі оголошення АІС є рекламою послуги з протидії корупції, то для запобігання непов'язаних зі спеціалізацією служби звернень варто в рекламі наголошувати на допомогу у протидії корисливим представникам влади або посадовцям, які використовують посаду у власних інтересах.

Наступний висновок має привернути увагу українських політиків, а особливо законотворців, які хотіли б мати науково-обґрунтовані пріоритети фінансування боротьби з корупцією. Якщо дві третини звернень громадян до АІС щодо корупційних порушень спричинені зловживаннями у виконавчій владі (включно з дозвільною системою), тоді і фінансування попереджувальних та каральних заходів у відповідній гілці влади мусить бути пропорційним нагальності проблеми. Але спершу законотворці мають визнати, що корупція в різних гілках влади турбує громадян по різному (в держбюджеті України на 2008 рік такий підхід відсутній).

Найбільших хабарів у клієнтів АІС очікували за прийняття «бажаного рішення» суддею (48 тис. грн), за реєстрацію будинку в БТІ (48 тис.), землевпорядником (25 тис.) тощо. Найбільша і наочно домінуюча кількість хабарів у червні-липні вимагалася або очікувалася у клієнтів АІС в сфері приватизації землі – більше половини від загальної кількості (53%, див. мал. 4 ). Загальна ж сума хабарів, про яку повідомили АІС у червні-липні, склала 156 770, а з початку діяльності АІС 247 510 гривень. Частка “земельних” хабарів є також приводом для парламентарів переглянути державні пріоритети.

Розподіл за статтю клієнтів АІС залишається незмінним: з самого початку діяльності АІС з відхиленням у менш ніж пів-відсотка на кожні 54 звернення чоловіків приходиться 46 звернень жінок. Отже, АІС спираючись на звернення до неї, додає до висновку дослідження “Стан корупції в Україні. Результати загальнонаціонального дослідження 2007 року” (Київський міжнародний інститут соціології, травень 2007 р.) про те, що чоловіки не тільки більш впевнені у власній готовності відстоювати свої права, а і те, що вони дійсно активніші в цій галузі суспільного життя.

З кінця червня АІС почала вести облік джерел, з яких громадяни взнають про службу. Виявилося, що метро м. Києва та рекламні щити були найкращим оголошенням послуг АІС — через них про службу дізналися кожний третій та четвертий клієнт АІС відповідно. Кожне десяте звернення надійшло завдяки газетам.

У кожному випадку клієнти АІС отримали консультацію щодо їх подальших дій. Їм було запропоновано найбільш оптимальний механізм захисту прав та законних інтересів. Питання, з якими найчастіше зверталися до служби і які потребували допомоги юриста, стосувалися реагування на незаконні дії чи рішення представників державної влади різних рівнів та сфер діяльності, оскарження незаконних (на думку клієнтів) рішень суду, реагування на вимогу або очікування хабара, протидії незаконному розподілу земельних ресурсів та порушенням порядку реєстрації права на землю тощо.

Наприкінці червня 2008 року ГО «Антикорупційний комітет», який адмініструє АІС, отримав запрошення від Міжвідомчої робочої групи з питань протидії проявам корупції надати останній факти корупції, про які АІС повідомили її клієнти. За відповідного бажання клієнтів АІС, 2.07.2008 до робочої групи передано інформацію щодо семи фактів корупційних порушень. З урахуванням згаданого запрошення АІС вирішено змінити методику роботи: окрім наголосу на інформування та юридичні консультації клієнтів, АІС приділятиме більше уваги отриманню від клієнтів детальної інформації за бажання останніх.

Провівши у травні-червні дослідження щодо готовності Міністерством юстиції України та Міністерством освіти і науки України надавати антикорупційну допомогу, у липні АІС вивчила готовність Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Прокуратурою України та Державною податковою адміністрацією України надавати антикорупційну допомогу жителям України телефоном. Виявилося, що з 30 структурних одиниць вищого та обласного рівня у більшості випадках (16 номерів) вони не були готові до співпраці з громадянами, використовуючи телефонний зв'язок. Найгірша ситуація спостерігалась у прокуратурі, а найкраща в міліції. АІС погоджується,що робити висновки державного масштабу з наведеної інформації недоречно з причини обмеженості вибірки, до якої ввійшли тільки спеціалізовані центральні та п'ять обласних підрозділів. Тим не менше, проведене дослідження має бути корисним керівникам відповідних відомств для прийняття невідкладних заходів у потрібному напрямку. Результати перевірки буде надіслано до відповідних установ і в подальшому перевірено, наскільки відомства дослухаються до зауважень служби.

Більш детально ознайомитись з діяльністю АІС в квітні-липні 2008 року можна прочитавши наступні частини огляду.

Звернення

Наступний аналіз охоплює всі звернення до Антикорупційної інформаційної служби (АІС) з початку її роботи 24 березня по 31 липня 2008 року. В ньому враховано звернення громадян (клієнтів) як телефоном, так і електронною поштою. На останній день звітного періоду АІС отримала 1055 звернень. Серед них 32 отримано електронною поштою, що склало 3% звернень. Якщо представити середню кількість звернень на робочий день за місяцями з початку роботи АІС, то вона виглядає таким чином: березень — 1, квітень — 12,5, травень — 11, червень – 8 та липень — 10,4. Загалом з початку роботи АІС середня кількість звернень склала десять на день.

Протягом чотирьох місяців роботи повторних звернень отримано 89, або 8,4% від загальної кількості. Спостерігається поступове збільшення частки подібних звернень: якщо на кінець травня до АІС повторно звернулося 6% громадян, то на кінець червня 7,4%, а на кінець липня 8,4%. Повторно клієнти зверталися здебільшого для отримання консультацій щодо не пов’язаних з першими зверненнями порушень їх прав, додаткової інформації, щоб повідомити про розвиток подій по попередньому зверненню або надати не згадані раніше факти, за роз’ясненнями стосовно попереднього звернення та запобігання витратам на оплату розмови мобільним телефоном.

Серед 1055 звернень, у 639 (60,6%) йшлося про різного роду порушення законів. Решта 416 (39,4%) звернень або не містили повідомлень про нові порушення законів, або були запитами за контактною інформацією різних установ, умовами роботи АІС, побажаннями тощо. Тоді як у кінці травня частка повідомлень про порушення законів склала 66,4%, у кінці червня показник зменшився до 62%, а наприкінці липня до 60,6%. Це вказує на тенденцію незначного збільшення кількості інформаційних запитів за рахунок звернень щодо порушень законів.

Розподіл повідомлень про порушення законів (зауважимо - не звернень, див. методологію) за видами та їх співвідношення до загального числа у 639 виглядає наступним чином:

органи виконавчої влади поза дозвільною системою — 216 (33,8%);
суди — 148 (23,2%);
дозвільні органи — 94 (14,7%);
ВНЗ — 30 (4,7%);
інші сфери — 151 (23,6%).

З самого початку діяльності АІС частка звернень щодо порушень закону виконавчими органами поза дозвільною системою залишається домінуючою. Щодо другого місця спостерігається тенденція його втрати судами на користь порушень в інших сферах. Порушення в дозвільних органах залишаються стабільно на четвертому місці.

Головною ж категорією обліку звернень до АІС є ті, що стосуються корупції. Що стосується їх юридичної суті, то рейтинг найбільш вагомих з них (5% або більше) виглядає наступним чином:

корисливе сприяння посадовою особою одній з сторін при досудовій підготовці або вирішенні справ (22%),
зловживання владою під час приватизації або переоформленні права на приватну власність(21%),
здирство посадовців щодо громадян (15%) та
здирництво щодо підприємців або сприяння конкурентам (12%)
розкрадання державного або комунального майна та хабарі ВНЗ по 9% кожна;
здирство при розгляді справи в суді — 5%.

А взагалі, АІС повідомили про 161 корупційне порушення, що склало 25,2% від повідомлень про правопорушення, або 15,3% від загальної кількості звернень за період. Порівняно з попередніми періодами, частка повідомлень щодо корупційних правопорушень збільшилась на 5%: в кінці травня показник був 20,5%. За видами повідомлень про корупційні порушення законів та їх відношення до загальної кількості подібних звернень виглядає так:

Органи виконавчої влади поза дозвільною системою — 72 (45%);
Дозвільна система — 35 (21,7%);
Суди — 26 (16%);
ВНЗ – 14 (8,7%);
Інші – 14 (8,7%).

Найбільш поширеним предметом антикорупційних консультацій залишаються порушення у виконавчій владі (не беручи до уваги дозвільних), втім помітне зменшення їх частки на 10% з 55% (кінець травня). Якщо в травні на другому місці були суди з 22%, то на початок серпня його зайняла дозвільна система, витиснувши корупційні порушення в судах на третє місце. Частки повідомлень про корупцію в ВНЗ та інших сферах залишилися майже незмінними. Поєднавши дві категорії обліку порушень у виконавчій владі, можна дійти висновку, що дві третини корупційних порушень, про які повідомлено АІС, мали місце у виконавчій гілці влади України.

Отже, якщо помітна більшість звернень громадян до АІС щодо корупційних порушень спричинені зловживаннями у виконавчій владі, тоді і відповідною має бути реакція політиків. Зокрема фінансування заходів, як попереджувальних, так і каральних, у відповідній гілці влади має бути пропорційним нагальності проблеми. Беручи до уваги, що в державному бюджеті України на 2008 рік подібної диференціації витрат на антикорупційну діяльність немає, першим кроком у вірному напрямку було б визнання законотворцями того факту, що корупція в різних гілках влади турбує громадян по різному.

Серед найбільших хабарів яких вимагали у клієнтів АІС були згадані такі (у тисячах гривень): 48 - суддею за прийняття «бажаного рішення», 48 – за реєстрацію будинку в БТІ, 25 - землевпорядником, 15 - адвокатом для передачі судді та 10 за працевлаштування. Про перші два випадки АІС стало відомо у липні. Найбільша і наочно домінуюча кількість хабарів у червні-липні вимагалася або очікувалася у клієнтів АІС в сфері приватизації землі – більше половини від загальної кількості, а саме 53%. Решта хабарів призначалися викладачам ВНЗ, медпрацівникам, міліціонерам, суддям та працівникам БТІ. Загальна ж сума хабарів про яку повідомили АІС у червні-липні склала 156 770, а з початку діяльності АІС 247 510 гривень.

Розподіл за статтю клієнтів АІС залишається незмінним: з самого початку діяльності АІС на кожні 54 звернення чоловіків приходиться 46 звернень жінок — з відхиленням менш ніж пів-відсотка. Регіон знаходження клієнта вдалось зафіксувати у 834 випадках, що склало 79% від загальної кількості. Найбільша кількість звернень надійшла з міста Києва — 365 (44% від загальної кількості) та Київської області — 115 (13,8%). Протягом останнього місяця спостерігалось збільшення звернень з Дніпропетровської, Донецької та Одеської областей як наслідок проведення зовнішньої реклами послуг АІС. Також наприкінці липня АІС отримала вперше звернення з-за кордону — з Польщі.

Цілеспрямовано збір статистики за соціальним статусом осіб, що звернулися до АІС, до липня не вівся. Втім, якщо скористатися повідомленнями клієнтів за власною ініціативою, протягом останніх двох місяців серед них переважали приватні підприємці, службовці та пенсіонери.

яким чином треба відреагувати на незаконні дії чи рішення представників державної влади різних рівнів та сфер діяльності? Залежно від обставин справи – звернутися безпосередньо до керівника установи чи особи, яка очолює дану вертикаль влади, зі скаргою на дії чи рішення певної її службової чи посадової особи, до прокуратури, до органів внутрішніх справ, а також до адміністративних судів різних рівнів;
куди можна звертатися щодо незаконних рішень суду? Залежно від обставин справи – до судів вищого рівня, прокуратур різних рівнів, Вищої ради юстиції України та Секретаріату Президента України;
до кого потрібно звертатися, якщо посадова особа вимагає хабар? Залежно від обставин справи: до органів внутрішніх справ, а саме підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю або по боротьбі з економічною злочинністю різних рівнів (від республіканського до районного); до відповідної прокуратури; підрозділу по боротьбі з корупцією СБУ, або податкової міліції.
які повинні бути дії при незаконному розподілу земельних ресурсів владними структурами різних рівнів та сфери діяльності, а також інших порушень владою законодавства щодо земельних питань? Залежно від обставин справи – звернутися до керівників владних структур, де були вчинені такі правопорушення, до органів внутрішніх справ, до прокуратур різних рівнів та до адміністративного суду різних інстанцій тощо.

За необхідності громадяни отримали контактну інформацію державних і недержавних установ, які спеціалізуються на певних проявах корупції або прямо уповноважені законом на боротьбу з цим явищем. Також юристи проекту надавали допомогу щодо складання офіційних документів та вивчили одну справу громадян з наданням висновків щодо подальших дій. Якщо клієнти АІС висловлювали бажання зустрітися з партнерами АІС, які спеціалізуються на певних питаннях, їх було адресовано до відповідних організацій.

З кінця червня АІС почала вести облік джерел, з яких громадяни взнають про службу, і зафіксувала пряму залежність кількості звернень від реклами: протягом останнього місяця відчутно збільшилась кількість звернень з Дніпропетровської, Донецької та Одеської областей як наслідок початку там зовнішньої реклами послуг АІС. Взагалі ж виявилося, що найкращим оголошенням послуг АІС були наклейки у метро та рекламні щити — через них про службу дізналися кожний третій та четвертий клієнт АІС відповідно. Кожне десяте звернення надійшло завдяки газетам. Тому не дивно, що більше половини усіх звернень, а точніше 58%, надійшло з міста Києва та Київської області, як наслідок рекламної компанії в метро столиці у квітні-травні цього року.

Взаємодія з державними органами

АІС взаємодіяла з держорганами за декількома напрямками. По-перше, служба через громадську організацію «Антикорупційний комітет» співпрацювала з Міжвідомчою робочою групою з питань протидії проявам корупції (створена Указом Президента України від 17.04.2008 року №370/2008). По-друге, АІС перевірила готовність державних органів, які ведуть боротьбу з корупцією, до співпраці з громадянами. Також служба дійшла певних висновків щодо фінансування протидії корупції в держапараті, про які вже згадувалося.

Наприкінці червня 2008 року ГО «Антикорупційний комітет», який адмініструє АІС, отримав запрошення від Міжвідомчої робочої групи з питань протидії проявам корупції надати останній факти корупції, про які АІС повідомили її клієнти. За відповідного бажання клієнтів АІС, 2.07.2008 до робочої групи передано інформацію щодо семи фактів корупційних порушень. Одночасно керівництвом АІС вирішено змінити методику роботи служби: окрім наголосу на інформування та юридичні консультації клієнтів, АІС приділятиме більшу увагу отриманню від клієнтів подібної інформації, за бажання останніх, з метою інформування Робочої групи в майбутньому.

Окрім опрацювання звернень, АІС у червні-липні продовжила вивчення потенціалу державних структур України щодо допомоги громадянам у протидії корупції. Нагадаємо, що діяльність у даному напрямі таких структур як Міністерство Юстиції та Міністерство освіти і науки були вибірково вивчені службою й висновки висвітлені у звітах за минулі місяці. Об’єктом вибіркового вивчення АІС у липні місяці була готовність Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Прокуратурою України та Державною податковою адміністрацією України надавати антикорупційну допомогу жителям України телефоном. Військова служба правопорядку Збройних Сил України не перевірялась з огляду на відсутність відповідних звернень до АІС. Вибірка підрозділів мала на меті максимально представити регіони країни мінімальною кількістю адміністративних одиниць, а саме м. Києвом (в одному випадку і його областю), Донецькою, Житомирською, Івано-Франківською, Одеською та Черкаською областями. Також АІС зв'язувалася з центральними спеціалізованими підрозділами.

Так, АІС було здійснено дзвінки на телефони чергових та «телефони довіри» Центрального управління Служби безпеки України, Головного управління в м. Києві та Київській області та 5-ти обласних управлінь Служби безпеки України (СБУ), які надано на офіційному сайті служби. У двох випадках хоча номери зазначені, але за ними звернення щодо корупції не розглядаються, а громадян приймають особисто у відділі по роботі зі зверненнями громадян. Це стосується обласних управлінь СБУ у Житомирській та Черкаській областях. До управління у Одеській області не вдалося взагалі додзвонитися – на неодноразові дзвінки ніхто не відповідав. Щодо інших управлінь СБУ інформація, що отримана у ході перевірки, виглядає наступним чином: в управлінні СБУ Івано-Франківської області не вдалося дізнатися номер «телефону довіри», так як на номері, що зазначений на сайті, відповіли, що «номер довіри» такий-то, а коли подзвонили на той номер – там знову сказали, а «номер довіри» інший, і так кілька разів. І лише в управліннях СБУ м. Києва та Донецької області «телефони довіри» працюють, звернення надходять та реєструються, розмови фіксуються на технічні засоби, а потім дані матеріали направляють у відповідні відділи, які займаються реагуванням на них.

Також було здійснено дзвінки на телефонні «номери довіри» Міністерства внутрішніх справ України (МВСУ), а саме до Головної інспекції з особового складу Департаменту кадрового забезпечення МВСУ, Головного управління служби внутрішньої безпеки МВСУ, Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю та «номери довіри» у Головних управліннях МВСУ м. Києва та 5-ти областях. У ході додзвону на телефонний «номер довіри» у Головному управлінні МВСУ в Донецькій області – не відповідали, а у Одеській області – було відзначено, що даний номер неправильний, і з’ясувати у них правильний так і не вдалося. А у Житомирській області АІС була першою, хто подзвонив на «номер довіри»; втім там готові до роботи, але жителі не звертаються. Зауважимо, що у кожного Головного управління МВСУ свій порядок отримання дзвінків та реагування на них:

у м. Києві – на звернення, що надходять у телефонному режимі та зареєстровані черговим, реагують, як було зауважено черговим, належним чином. АІС було запропоновано безпосередньо подивитися як вони працюють, перед тим узгодивши час приходу із Центром громадських зв’язків даного управління;
у Івано-Франківській області – дзвінки-звернення реєструються черговим, доповідають начальнику управління, який направляє їх за належністю для подальшого розгляду;
у Черкаській області – звернення реєструють, а Відділ управління з аналізу та планування їх розглядає та розподіляє за належністю.

Щодо роботи телефонних «номерів довіри» у Державній податковій адміністрації України (ДПАУ) можна відзначити наступне: АІС було здійснено дзвінки до Головного управління по боротьбі з корупцією та безпеки у податковій службі України, а також в управліннях м. Києва та згаданих 5-ти областей. У двох випадках додзвонитися не вдалося, не дивлячись на неодноразові спроби. Це стосується Донецької та Івано-Франківської областей. У Одеській області автовідповідач повідомив АІС, що потрібно зателефонувати пізніше. А у м. Києві – черговий довідки щодо їх роботи не надає; дзвінки на «номер довіри є», але черговий не має часу для розмов з АІС.

У інших управліннях ДПАУ дзвінки отримують, звернення реєструють і реагують на них. Наприклад, Головне управління ДПАУ повідомило АІС, що вони дзвінки отримують, реєструють та розслідують належним чином; були випадки притягнення до відповідальності податківців за корупцію. У Житомирській та Черкаській областях звернень багато, але лише кілька з них, наприклад, у Житомирській області – 3 за чотири роки роботи стосувались корупції, а у Черкаській звернень щодо корупції взагалі не було. Щодо інших питань, з якими до них звертаються, підрозділи складають доповідні записки та направляють за належністю.

Наступна структура держаних органів, до яких було здійснено дзвінки на телефонні «номери довіри», є прокуратура України, включаючи Генеральну прокуратуру (ГПУ), прокуратуру м. Києва та 5-ти обласних прокуратур України. Так, у ГПУ та Житомирській обласній прокуратурі не відповідали за номерами, що надані на їх офіційних сайтах в Інтернеті. А «номери довіри» в Одеській та Черкаській областях були зазначені неправильно, й тому додзвонитися також було неможливо. У Івано-Франківській обласній прокуратурі взагалі не чули про такий «номер довіри» і не змогли нічого пояснити з даного приводу. У м. Києві у приймальні прокуратури сказали, що «номера довіри» у них немає, а усі звернення приймає відділ звернень громадян. І лише у Донецькій області черговий сказав, що «номер довіри» працює у них, але довідки щодо його роботи він не може надавати, а лише начальник, до якого неодноразово не вдалося додзвонитися.

На підставі наведених фактів можна сформувати рейтинг готовності антикорупційних органів до виконання покладеного на них державою обов'язку, де відсоток показує співвідношення працюючих «телефонів довіри» до їх загальної кількості:

МВСУ — 66% готовність,
ДПАУ — 57%,
СБУ — 43%, та
прокуратура — 14%.

Якщо говорити про перевірені підрозділи взагалі, то з 30 структурних одиниць вищого та обласного рівня у більшості випадках (16 номерів) вони не були готові до співпраці з громадянами використовуючи телефонний зв'язок. Найгірша ситуація спостерігалась у прокуратурі, а найкраща в міліції. АІС погоджується,що робити висновки державного масштабу з наведеної інформації недоречно. Але проведене дослідження має бути корисним керівникам відповідних відомств для прийняття невідкладних заходів у потрібному напрямку. Через два місяці АІС розширить вибірку та перевірить реагування на недоліки у згаданих підрозділах.

Методологія аналізу

Основними категоріями аналізу виступають такі, як тематичні порушення законів, тематично-корупційні порушення законів та інші види звернень. Тематикою є відповідність предмету звернення діяльності державних органів у сфері спеціалізації проекту “Гідна Україна”, якими є судова реформа, вища освіта, дозвільна система та етичні стандарти державних службовців. Корупційним діянням АІС вважає зловживання представника влади, посадової або службової особи, яка здійснює організаційно-розпорядчі функції чи виконує адміністративно-господарські обов'язки, спрямоване на задоволення власних або інтересів третіх осіб. Таким чином, усі звернення до АІС класифікуються на звернення щодо порушень у судах, державних вищих навчальних закладах (ВНЗ), дозвільній системі, органах виконавчої влади поза дозвільною системою та інші порушення. Останні можуть бути вчинені у представницькій владі, медичних закладах, комерційних установах тощо.

Також необхідно схарактеризувати особливості визначення виду порушень за одним зверненням з ознаками декількох порушень законів. Якщо ці порушення одного виду, то звернення класифікується як повідомлення про одне порушення. Якщо у одному зверненні йшлося про порушення декількох видів, то вважається, що до АІС надійшла відповідна кількість повідомлень.

Організаційна довідка

АІС – це інформаційний центр з питань протидії корупції, створений громадською організацією «Антикорупційний комітет», яка є національною контактною групою Transparency International в Україні. Мета АІС – надання населенню України безплатної консультаційної допомоги з питань протидії корупції. Спеціалізується АІС на корупції в судах, вищих навчальних закладах, дозвільних та інших органах виконавчої влади. Корупція у державних представницьких органах та комерційних установах не входить до компетенції АІС.

АІС не підмінює державні механізми реагування на факти корупції; вона допомагає громадянам обрати найбільш ефективний спосіб реагування на корупцію серед доступних державних, недержавних та міжнародних механізмів. Отримавши звернення телефоном або електронною поштою, юристи служби визначають найбільш ефективний спосіб захисту прав заявника. Серед таких механізмів на першому місці – звернення до державних органів України, які втілюють державну антикорупційну політику. Окрім порад щодо способу реагування, АІС надає адреси та телефони відповідних установ та організацій. У складних випадках експерти-юристи служби в Києві або партнери служби в регіонах вивчають матеріали справ громадян та допомагають скласти офіційні документи. АІС виконує бажання клієнтів залишатися анонімними: особисті дані клієнтів фіксуються за бажанням останніх; АІС не має визначника номеру абонента.

Зв’язатися з АІС можна з понеділка по суботу з 9 до 19 години за телефонними номерами 8 800 500 3 100 (дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні безкоштовні) або 8 044 422 5255. Громадяни також можуть отримати нашу допомогу, надіславши листа на адресу електронної пошти – akomitet@gmail.com. Поради юристів, опис типових ситуацій, контактна інформація держорганів та інша корисна інформація від АІС доступна в Інтернеті за адресою www.infokor.org.

Адміністратор служби – ГО «Антикорупційний комітет» (АК) з 2001 бере активну участь у громадському антикорупційному русі в Україні. З того часу АК проведено низку семінарів та презентацій у провідних університетах України. Протягом виборчої кампанії 2002 р. працівники організації здійснили громадський моніторинг виборчої кампанії на основі методології аргентинського відділення Transparency International. У рамках діяльності, пов’язаної з президентськими виборами 2004 р., АК реалізував декілька моніторингових проектів, що були окремими складовими комплексної програми “Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні”. У 2006 р. АК знову реалізував проект комплексного моніторингу фінансування виборчої кампанії в Україні, утвердивши свої провідні позиції серед українських громадських організацій у цій сфері.

Служба підтримується в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна», що виконується Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Корпорації Виклики Тисячоліття (МСС).

Керівник служби

Юрій Гаврилюк

14.08.2008

Головна Mail