Рівень корупції в Україні зростає – висновок Transparency International
23 вересня 2008 року міжнародна антикорупційна організація Transparency International оприлюднила свій щорічний рейтинг оцінки поширення корупції у світі (Індекс сприйняття корупції). Згідно з рейтингом, цьогорічний індекс України склав 2,5 (за шкалою від нуля до 10, де 0 означає найвищий рівень сприйняття корупції, а 10 – найменший; водночас індекс нижче межі 3,0 є показником «галопуючої» корупції). Ще минулого року український показник був вищим і складав 2,7, а у 2006 р. – 2,8. Наразі Україна розділяє 134-ту позицію в рейтингу зі 180-ти країн з такими країнами, як Нікарагуа, Пакистан, а також Коморськими островами, які також мають індекс 2,5, в той час як ще минулого року Україна займала 118 місце. Це ставить Україну в один ряд з країнами, які вважаються в Європі найбільш корумпованими, при цьому країна розцінюється як така, де методи боротьби з корупцією є неефективними, а масштаби корупції зростають.
З колишніх радянських республік нижчий індекс (а отже, вищий рівень корупції, на думку експертів та опитаних респондентів всередині країни та за її межами) мають Казахстан (2,2), Росія (2,1), Таджикистан, Бєларусь (індекс 2,0), Азербайджан (1,9), Узбекистан, Туркменістан та Киргизстан (1,8). Натомість, кращий від українського результат має Молдова та Вірменія (2,9), Болгарія (3,6), Румунія (3,8), Грузія (3,9), Польща, Литва і Туреччина (4,6), Словаччина і Латвія (5,0), Угорщина (5,1), Чехія (5,2). При цьому цікаво, що Грузія, яка у 2006 р. ділила з Україною одне місце в рейтингу (99-те, з показником 2,8), продемонструвала значні успіхи у подоланні корупції і значно підвищила свій рейтинг – до 3,9, потрапивши в перелік країн, відзначених Transparency International як такі, що значно покращили свої результати протягом останнього року – разом із Албанією, Катаром, Кіпром, Маврикієм, Нігерією, Оманом, Тонго та Туреччиною.
Методологія складання індексу передбачає узагальнення експертною групою результатів обраних авторитетних досліджень міжнародних організацій, агенцій з оцінювання ділових ризиків за 2007-2008 рр., які агрегуються в єдиний показник, що характеризує різні аспекти корупції. У 2008 році рейтинг має покриває 180 країн (така ж кількість, що й у 2007 р.) і базується на 13 дослідженнях 11 організацій, де враховувалася точка зору як громадян, так і іноземних та вітчизняних експертів.
Для отримання цього агрегованого показника по Україні було використано дані 8-ми аналітичних досліджень та опитувань:
BTI 2007 Bertelsmann Transformation Index
EIU 2008 Economist Intelligence Unit
FH 2008 Freedom House, Nations in Transit
IMD 2008 World Competitiveness Report of the Institute for Management Development
IMD 2007 World Competitiveness Report of the Institute for Management Development
MIG 2007 Merchant International Group
WEF 2007 The World Economic Forum, Global Competitiveness Report
GI 2008 Global Insight
Країнами з накращим показником, відповідно до рйтингу, є Данія, Швеція та Нова Зеландія. У всіх трьох лідерів індекс сприйняття корупції складає 9,3. Минулого року індекс країн-лідерів складав 9,4 – цей приклад, а також приклад ряду інших країн, що погіршили цьогоріч свої показники, є індикатором того, що в зоні ризику перебуває також і ефективність контрольних механізмів країн, що успішно боряться з корупцією, а отже, це негативне соціальне явище потребує постійної пильної уваги з боку урядовців. Серед країн з найгіршими показниками - як і у 2007 р., Гаїті (1,4), Ірак та М’янма (1,3), Сомалі (1,0).
Детальніша інформація – на сайті www.transparency.org
************************************************
Такий низький індекс сприйняття корупції в Україні говорить про негативний імідж інституційної системи України та низьку інвестиційну привабливість її за кордоном. Політична корупція та корупція в державних органах, зневіра народу у сподіваннях на фінансову доброчесність політиків, непрозорий бюджетний менеджмент, цілковита корумпованість системи державних закупівель та хабарництво у податковій інспекції вважаються проблемами, що знаходяться у критичному стані. Надзвичайно серйозними є такі проблеми, як неефективність, затягнутість, непрозорість бюрократичних процедур, непідзвітність та корумпованість кадрів державної служби, непрозорість прийняття рішень у державних управлінських структурах, вразливість державної служби до політичних тисків. Кричущими є проблеми у судовій сфері: звичними явищами вважаються несправедливість суду, залежність його від впливу політиків та підприємців, відсутність гарантій виконання судових рішень. Потерпають від корупції підприємства , що змушені витрачати на неналежні додаткові виплати (хабарі) посадовим особам значний відсоток річного прибутку. Чинниками, що спричинюють низький показник Індексу сприйняття корупції України стали також: високий рівень організованої злочинності, шахрайство та відмивання грошей, політична корупція, корупція у фінансуванні виборчих кампаній, слабкість гарантій права приватної власності, корупція у законодавчій владі та недовіра до антикорупційної політики держави.