Огляд діяльності Антикорупційної інформаційної служби за червень 2008 року

Зміст


  1. Висновки та реагування

  2. Методологія аналізу

  3. Звернення

  4. Організаційна довідка



  1. Висновки та реагування


Аналіз зібраної інформації свідчить, що за перші три місяці роботи «Антикорупційна інформаційна служба» (АІС) отримала найбільшу кількість звернень у квітні, втім зменшення звернень у наступні місяці, включно з червнем, було відчутним, але не критичним. Різниця між показниками середньоденних звернень у квітні та червні склала 4,5 на день, або 36% зниження. Позаяк середня денна кількість звернень телефоном до АІС поступово знижувалася від піку у квітні, кількість звернень електронною поштою досягла піку у червні, показавши зростання в чотири рази порівняно з попередніми періодами. Повторних звернень у квітні отримано 23, або 13 % від загальної кількості (173). Частка цих звернень є вдвічі більшою, ніж раніше. Повторно клієнти зверталися здебільшого для отримання консультацій щодо не пов’язаних з першими зверненнями порушень їх прав або отримання додаткової інформації.

Протягом червня відбулись відчутні якісні зміни у зверненнях громадян. Порівняно з попередніми періодами зафіксовано суттєве зменшення звернень щодо порушення законів, яке склало 22%. Серед підвидів подібних звернень також відбулися зміни. Так, частка повідомлень щодо порушень у виконавчих органах поза дозвільною системою та судах зменшилась на 5,3 та 5,4% відповідно, а частка порушень у дозвільних органах та інших галузях зросла на 12,8% та 31% відповідно. Частка звернень щодо вищих навчальних закладів (ВНЗ) залишилась майже незмінною.


Особливо варто відмітити якісні зміни у повідомленнях щодо корупції. Їх відсоток серед різних порушень законів збільшився майже вдвічі, з 20,5% у квітні-травні до 39%, а співвідношення тих самих повідомлень до загальної кількості звернень зросло з 13,7% раніше до 18,5%, тобто на третину. Таким чином, кількість звернень до АІС, у яких йдеться про корупцію відчутно збільшилась, що свідчить про попит не тільки на консультації щодо порушень прав та законних інтересів громадян, а й на зростання потреби у антикорупційній допомозі. Іншим можливим поясненням є краща обізнаність громадян у спеціалізації АІС.

Найбільш поширеним предметом антикорупційних консультацій у червні були порушення в дозвільній системі виконавчої влади, з корупцією у виконавчих органах (не беручи до уваги) та судах на другому та третьому місцях відповідно. У порівнянні з попередніми періодами порушення у виконавчій владі стали вдвічі менш згадуваними клієнтами АІС, втративши перше місце з показником у 55% у квітні-травні. Порушення в дозвільній системі, про які повідомили в червні, навпаки збільшили частку в три з половиною рази; а порушення в інших галузях, зокрема представницькій владі або комерційних установах, згадувалися частіше в два з половиною (було 5%). Відсоток повідомлень про корупцію в судах залишився незмінним, а у ВНЗ зменшився в півтора рази. Разом з дозвільною системою, порушення у виконавчій владі, так само як і за попередні періоди, склали майже дві третини консультацій щодо корупції (було 65%, стало 59%). Переважна більшість хабарів, про які повідомили АІС у червні, стосувалися земельних питань.

Щодо статевого розподілу, можна відзначити зменшення кількості звернень жінок та збільшення звернень чоловіків на чотири відсотки відповідно. Географічно, картина надходження звернень майже не змінилася: відсоток звернень з Києва та області, які займають перші місця, порівняно з попередніми періодами зменшився всього на 2%. Жодна з решти адміністративних одиниць не згенерувала більше 10% звернень.

У кожному випадку клієнти АІС отримали консультацію щодо їх подальших дій. Їм було запропоновано найбільш оптимальний механізм захисту прав та законних інтересів. Питання, з якими найчастіше зверталися до служби і які потребували допомоги юриста, стосувалися реагування на незаконні дії чи рішення представників державної влади різних рівнів та сфер діяльності, оскарження незаконних (на думку клієнтів) рішень суду, реагування на вимогу хабара, протидії незаконному розподілу земельних ресурсів владними структурами, інших порушень владою законодавства щодо земельних питань тощо.

Провівши у травні-червні дослідження щодо готовності Міністерством юстиції України та Міністерством освіти і науки України надавати антикорупційну допомогу, АІС презентувала їх у огляді за травень. Також АІС підготувала базу для дослідження подібної допомоги з боку міліції та інших органів, які безпосередньо ведуть боротьбу з корупцією. Результати цього дослідження будуть висвітлені в наступному огляді. Тим часом, АІС домовилась про взаємодію з громадською організацією «Форум порятунку Києва» у випадку звернень щодо незаконної забудови, захисту навколишнього середовища тощо. З цим кроком загальне число партнерів АІС досягло тридцяти.

З огляду на наведене та наявний потенціал АІС обробляти до 75 звернень на день і низьку активність клієнтів по суботах, служба вирішила сфокусувати частку ресурсів, як і планувалося раніше, на проведенні в липні та серпні 2008 року рекламної кампанії. Для цього буде використано понад 100 рекламних щитів по всій Україні, а також рекламу в метро.

Більш детально ознайомитись з діяльністю АІС в червні 2008 року можна прочитавши наступні частини огляду.


  1. Методологія аналізу

Основними категоріями аналізу виступають такі, як тематичні порушення законів, тематично-корупційні порушення законів та інші види звернень. Тематикою є відповідність предмету звернення діяльності державних органів у сфері спеціалізації проекту “Гідна Україна”, якими є судова реформа, вища освіта, дозвільна система та етичні стандарти державних службовців. Корупційним діянням АІС вважає зловживання представника влади, посадової або службової особи, яка здійснює організаційно-розпорядчі функції чи виконує адміністративно-господарські обов'язки, спрямоване на задоволення власних або інтересів третіх осіб. Таким чином, усі звернення до АІС класифікуються на звернення щодо порушень у судах, державних вищих навчальних закладах (ВНЗ), дозвільній системі, органах виконавчої влади поза дозвільною системою та інші порушення. Останні можуть бути вчинені у представницькій владі, медичних закладах, комерційних установах тощо.

Також необхідно схарактеризувати особливості визначення виду порушень за одним зверненням з ознаками декількох порушень законів. Якщо ці порушення одного виду, то звернення класифікується як повідомлення про одне порушення. Якщо у одному зверненні йшлося про порушення декількох видів, то вважається, що до АІС надійшла відповідна кількість повідомлень.

  1. Звернення


У наступному аналізі враховано звернення громадян (клієнтів) до АІС як телефоном, так і електронною поштою. За 22 робочих дні червня АІС отримала 173 звернення, серед них 14 надійшло електронною поштою. Максимальна кількість звернень на будній день склала 16, мінімальна – 5. По суботах та вихідних відповідні показники були 5 та 3. Показник середньої кількості звернень у будні дні склав 8,3, у вихідні – 4. Якщо представити середню кількість звернень на робочий день за місяцями з початку роботи АІС 24 березня 2008 року, то вона виглядає таким чином: березень — 1, квітень — 12,5, травень — 11 та червень – 8. Загалом з початку роботи АІС середня кількість звернень склала майже десять на день.


Повторних звернень у червні отримано 23, або 13 %, що вдвічі більше, ніж у попередні періоди. Повторно клієнти зверталися здебільшого для отримання консультацій щодо не пов’язаних з першими зверненнями порушень їх прав (10), додаткової інформації (4), щоб повідомити про розвиток подій по попередньому зверненню або надати не згадані раніше факти, та за роз’ясненнями стосовно попереднього звернення (по 3 кожне).

Серед 173 отриманих в червні, у 77 (44,5%) зверненнях йшлося про 82 різного роду порушення законів. Решта 96 (55,5%) звернень не містили ознак порушень прав клієнтів і були запитами за контактною інформацією різних установ, умовами роботи АІС, побажаннями тощо. Порівняно з попередніми періодами відбулося суттєве зменшення звернень щодо порушення законів, а саме на 22%. Однією з причин такого зменшення, хоч і всього на 3 %, є врахування, починаючи з даного звіту, різниці між повідомленнями про порушення законів та зверненнями.

Розподіл повідомлень про порушення законів (зауважимо - не звернень) за видами та їх співвідношення до загального числа у 82 виглядає наступним чином:

  • органи виконавчої влади поза дозвільною системою — 17 (20,7%);

  • суди — 12 (14,6%);

  • дозвільні органи — 16 (19,5%);

  • ВНЗ — 2 (2,4%);

  • інші сфери — 35 (42,7%).

Якщо порівняти з квітнем та травнем, за звітний період частка звернень щодо виконавчих органів поза дозвільною системою та судів зменшилась на 5,3 та 5,4% відповідно, а частка повідомлень щодо порушень у дозвільних органах та інших галузей зросла на 12,8% та 31% відповідно. Частка звернень щодо ВНЗ залишилась майже незмінною.

Головною ж категорією обліку звернень до АІС є ті, що стосуються корупції. Їх було 32, що склало 39% від повідомлень про правопорушення, або 18,5% від загальної кількості звернень за місяць. Таким чином, порівняно з попередніми періодами, частка повідомлень щодо корупційних правопорушень збільшилась майже вдвічі, з 20,5% до 39%, а співвідношення тих самих повідомлень до загальної кількості звернень зросло з 13,7% до 18,5%, тобто на третину.

За видами повідомлень про корупційні порушення законів та їх відношення до загальної кількості подібних звернень виглядає так:

  • органи виконавчої влади поза дозвільною системою — 8 (25%);

  • суди — 7 (22%);

  • дозвільна система — 11 (34%);

  • ВНЗ – 2 (6%);

  • Інші – 4 (13%).

З наведеного випливає, що найбільш поширеним предметом антикорупційних консультацій у червні були порушення в дозвільній системі виконавчої влади, з корупцією у виконавчих органах (не беручи до уваги дозвільних) та судах на другому та третьому місцях відповідно. У порівнянні з попередніми періодами порушення у виконавчій владі стали вдвічі менш популярними, втративши перше місце з показником у 55%. Порушення в дозвільній системі, про які повідомили в червні, навпаки збільшили частку в три з половиною рази, а порушення в інших галузях – у два з половиною (було 5%). Відсоток повідомлень про корупцію в судах залишився незмінним, а у ВНЗ зменшився в півтора рази. Разом з дозвільною системою, порушення у виконавчій владі, так само як і за попередній період, склали майже дві третини консультацій щодо корупції (було 65%, стало 59%).

Переважна більшість хабарів, яких вимагали від дозвонювачів або пропонувалися дати тими, хто вже мав подібний досвід, стосувалися земельних питань. Максимальний розмір «земельного» хабара склав майже 10 тис. гривень за видачу державного акту на землю, а мінімальний хабар – 500 гривень землеміру.

Розподіл за статтю клієнтів АІС, серед тих, кого розрізнено за цим критерієм, склав 42% жінок та 58% чоловіків, що відрізняється від показників станом на 31 травня 2008 р.: кількість звернень жінок у червні зменшилась, а чоловіків, відповідно, збільшилась на чотири відсотки. Регіон знаходження клієнта було повідомлено у 138 зверненнях, що склало 80 % від загальної кількості. Географічно розподіл клієнтів за адміністративними одиницями серед трьох з найбільшою кількістю виглядає таким чином:


  • місто Київ — 63 (46% від загальної кількості);

  • Київська область — 16 (12%);

  • Тернопільська область – 11 (8%).


Відсоток звернень з Києва та області, порівняно з попередніми періодами, зменшився на 2%. При цьому звернення надійшли майже з кожної регіональної одиниці України. Із загальної кількості у 173, повторних звернень отримано 23, або 13 %, що вдвічі більше, ніж у попередні періоди.


У кожному випадку клієнти АІС отримали консультацію щодо їх подальших дій. Їм було запропоновано найбільш оптимальний механізм захисту прав та законних інтересів. Питання, з якими найчастіше зверталися клієнти до служби, та відповіді АІС на них можна сформулювати так:

  • яким чином треба відреагувати на незаконні дії чи рішення представників державної влади різних рівнів та сфер діяльності? Залежно від обставин справи – звернутися безпосередньо до керівника установи чи особи, яка очолює дану вертикаль влади, зі скаргою на дії чи рішення певної її службової чи посадової особи, до прокуратури, до органів внутрішніх справ, а також до адміністративних судів різних рівнів;

  • куди можна звертатися щодо незаконних рішень суду? Залежно від обставин справи – до судів вищого рівня, прокуратур різних рівнів, Вищої ради юстиції України та Секретаріату Президента України;

  • до кого потрібно звертатися, якщо посадова особа вимагає хабар? Залежно від обставин справи: до органів внутрішніх справ, а саме підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю або по боротьбі з економічною злочинністю різних рівнів (від республіканського до районного); до відповідної прокуратури; підрозділу по боротьбі з корупцією СБУ, або податкової міліції.

  • які повинні бути дії при незаконному розподілу земельних ресурсів владними структурами різних рівнів та сфери діяльності, а також інших порушень владою законодавства щодо земельних питань? Залежно від обставин справи – звернутися до керівників владних структур, де були вчинені такі правопорушення, до органів внутрішніх справ, до прокуратур різних рівнів та до адміністративного суду різних інстанцій тощо.

За необхідності громадяни отримали контактну інформацію державних і недержавних установ, які спеціалізуються на певних проявах корупції або прямо уповноважені законом на боротьбу з цим явищем. Також юристи проекту надавали допомогу щодо складання офіційних документів та вивчили одну справу громадян з наданням висновків щодо подальших дій. Якщо клієнти АІС висловлювали бажання зустрітися з партнерами АІС, які спеціалізуються на певних питаннях, їх було адресовано до відповідних організацій.

  1. Організаційна довідка

АІС – це інформаційний центр з питань протидії корупції, створений громадською організацією «Антикорупційний комітет», яка є національною контактною групою Transparency International в Україні. Мета АІС – надання населенню України безплатної консультаційної допомоги з питань протидії корупції. Спеціалізується АІС на корупції в судах, вищих навчальних закладах, дозвільних та інших органах виконавчої влади. Корупція у державних представницьких органах та комерційних установах не входить до компетенції АІС.

АІС не підмінює державні механізми реагування на факти корупції; вона допомагає громадянам обрати найбільш ефективний спосіб реагування на корупцію серед доступних державних, недержавних та міжнародних механізмів. Отримавши звернення телефоном або електронною поштою, юристи служби визначають найбільш ефективний спосіб захисту прав заявника. Серед таких механізмів на першому місці – звернення до державних органів України, які втілюють державну антикорупційну політику. Окрім порад щодо способу реагування, АІС надає адреси та телефони відповідних установ та організацій. У складних випадках експерти-юристи служби в Києві або партнери служби в регіонах вивчають матеріали справ громадян та допомагають скласти офіційні документи. АІС виконує бажання клієнтів залишатися анонімними: особисті дані клієнтів фіксуються за бажанням останніх; АІС не має визначника номеру абонента.

Зв’язатися з АІС можна з понеділка по суботу з 9 до 19 години за телефонними номерами 8 800 500 3 100 (дзвінки зі стаціонарних телефонів у Україні безкоштовні) або 8 044 422 5255. Громадяни також можуть отримати нашу допомогу, надіславши листа на адресу електронної пошти – akomitet@gmail.com. Поради юристів, опис типових ситуацій, контактна інформація держорганів та інша корисна інформація від АІС доступна в Інтернеті за адресою www.infokor.org.


Адміністратор служби – ГО «Антикорупційний комітет» (АК) з 2001 бере активну участь у громадському антикорупційному русі в Україні. З того часу АК проведено низку семінарів та презентацій у провідних університетах України. Протягом виборчої кампанії 2002 р. працівники організації здійснили громадський моніторинг виборчої кампанії на основі методології аргентинського відділення Transparency International. У рамках діяльності, пов’язаної з президентськими виборами 2004 р., АК реалізував декілька моніторингових проектів, що були окремими складовими комплексної програми “Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні”. У 2006 р. АК знову реалізував проект комплексного моніторингу фінансування виборчої кампанії в Україні, утвердивши свої провідні позиції серед українських громадських організацій у цій сфері.


Служба підтримується в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна», що виконується Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Корпорації Виклики Тисячоліття (МСС).

Керівник служби

Юрій Гаврилюк


14 липня 2008 року