Антикорупційна інформаційна служба

17.06.08: ОГЛЯД ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРШИХ ДВОХ МІСЯЦІВ РОБОТИ «АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ»

 

ЗМІСТ

 

Вступ

Звернення

Взаємодія з державними органами

Робота з партнерами

Висновки

 

 

Вступ

«Антикорупційна інформаційна служба» (АІС) – це інформаційний центр з питань протидії корупції, створений громадською організацією «Антикорупційний комітет», яка є національною контактною групою Transparency International в Україні. Метою АІС є надання населенню України безплатної консультаційної допомоги з питань протидії корупції. Спеціалізується служба на корупції в судах, вищих навчальних закладах, дозвільних та інших органах виконавчої влади. Корупція у державних представницьких органах та комерційних установах не входить до компетенції АІС.

АІС не підмінює державні механізми реагування на факти корупції; вона допомагає громадянам обрати найбільш ефективний спосіб реагування на корупцію серед доступних державних, недержавних та міжнародних. Отримавши звернення телефоном або електронною поштою, юристи служби визначають найбільш ефективний спосіб захисту прав заявника. Серед таких механізмів на першому місці знаходяться звернення до державних органів України, які втілюють державну антикорупційну політику. Окрім порад щодо способу реагування, АІС надає адреси та телефони відповідних установ та організацій. У складних випадках експерти-юристи служби в Києві або партнери служби в регіонах, вивчають матеріали справ громадян та допомагають скласти офіційні документи. АІС виконує бажання клієнтів залишатися анонімними: особисті дані клієнтів фіксуються за бажання останніх; АІС не має визначника номеру абонента.

Зв’язатися з АІС можна з понеділка по суботу з 9 до 19 години за телефонними номерами 8 800 500 3 100 (дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні безкоштовні) або 8 044 422 5255. Громадяни також можуть отримати нашу допомогу надіславши листа на адресу електронної пошти – akomitet@gmail.com. Поради юристів, опис типових ситуацій, контактна інформація держорганів та інша корисна інформація від АІС доступна в Інтернеті за адресою www.infokor.org.

 

Звернення

Наступний аналіз охоплює всі звернення до Антикорупційної інформаційної служби (АІС) з початку її роботи 24 березня по 31 травня 2008 року. В ньому враховано звернення громадян (клієнтів) як телефоном так і електронною поштою. На кінець дня 31 травня 2008 року АІС отримала 598 звернень, з них у березні (7 робочих днів) — 8, у квітні (25 робочих днів) 319, та у травні (24 робочих дні) 271. Серед них 15 отримано електронною поштою. Якщо представити середню кількість звернень на день за місяцями, то вона виглядає таким чином: березень — 1, квітень — 12,5 та травень — 11. Таким чином, за звітній період середня кількість склала десять з половиною звернень на день.

Необхідно зазначити, що в порівнянні з попереднім оглядом, у даному звіті змінено методологію обліку звернень. Якщо раніше їх предмет був основним критерієм аналізу, то тепер пропонується такі критерії як тематичні порушення законів, тематично-корупційні порушення законів та інші види звернень. Тематикою є відповідність предмету звернення діяльності державних органів у сфері спеціалізації проекту “Гідна Україна”, якими є судова реформа, вища освіта, дозвільна система та етичні стандарти держслужбовців. Корупційним діянням  АІС вважає зловживання представника влади, посадової або службової особи, яка здійснює організаційно-розпорядчі функції чи виконує адміністративно-господарські обов'язки, направлене на задоволення власних або інтересів третіх осіб. Таким чином усі звернення до АІС класифікуються на звернення щодо порушень у судах, державних вищих навчальних закладах (ВНЗ), дозвільній системі, органах виконавчої влади поза дозвільною системою та інші порушення. Останні можуть бути вчинені у представницькій владі, медичних закладах, комерційних установах тощо.

Також необхідно відмітити особливості визначення виду порушень за одним зверненням з ознаками декількох порушень законів. Якщо ці порушення одного виду, то звернення класифікується як повідомлення про одне порушення. Якщо у одному зверненні йшлося про порушення декількох видів, то вважається що до АІС надійшла відповідна кількість повідомлень.

Отже, до АІС надійшло 397 звернень клієнтів (66,4% від загального числа у 598) в яких йшлося про різного роду порушення законів. Розподіл повідомлень за видами та їх відношенням до загального числа виглядає наступним чином:

• органи виконавчої влади поза дозвільною системою — 155 (26%);
• суди — 120 (20%);
• дозвільні органи — 40 (6,7%);
• ВНЗ — 12 (2%);
• інші сфери  — 70 (11,7%).

Решта 201 (33,6%) звернення не містили ознак порушень прав клієнтів і були запитами за контактною інформацією різних установ, умовами роботи АІС, побажаннями тощо. Таким чином, кожне четверте звернення до АІС стосується  порушень в органах виконавчої влади поза дозвільною системою, а кожне п'яте — порушень у судах.

Так як спеціалізацією АІС є допомога щодо протидії корупції, окремо відзначимо кількість відповідних звернень. Їх було 82, або 20,5% від загальної кількості повідомлень про порушення законів. За видами кількість звернень щодо корупції та їх відношення до загальної кількості подібних звернень виглядає так:

• органи виконавчої влади поза дозвільною системою — 45 (55%);
• суди — 18 (22%);
• дозвільна система — 8 (10%);
• ВНЗ-7 (9%);
• інші-4 (5%).

Таким чином, найбільш поширеним предметом корупційних консультацій,  були порушення у виконавчій владі: більше половини порушень корупційного характеру стосувалися  дій або бездіяльності службовців різного рівня. На другому місці знаходяться суди і на третьому — дозвільна система. Разом з дозвільною системою, порушення у виконавчій владі склали дві третини консультацій щодо корупції.

Вартість  предмету корупційних посягань коливається від декількох десятків до декількох мільйонів гривень. Серед них клієнтами АІС було названо майнові комплекси, підприємства, земельні паї та квартири. З точки зору прав, яким загрожує корупція, було названо неупереджений розгляд справи в суді, майнові права, безкоштовну освіту,  підприємницьку діяльність тощо. Найбільш поширеним порушенням з ознаками корупційного виявилося обмеження або перешкоджання у реалізації права на володіння землею.

Серед найбільших хабарів яких вимагали у клієнтів АІС були згадані такі (у тисячах гривень): 25 - землевпорядником, 15  - адвокатом для передачі судді та 10 за працевлаштування. Починалися суми хабарів з 40 грн. за місце на кладовищі та 500 грн. за табель в середній школі. Загальна ж сума хабарів про яку повідомили АІС склала 90 740 гривень.

Розподіл за статтю клієнтів АІС, серед тих кого розрізнено за цим критерієм, склав 245 жінок та 292 чоловіків. У відсотках це 46 та 54 відповідно, що майже не відрізняється від показників станом на 30 квітня 2008 р. Цілеспрямовано збір статистики за соціальним статусом осіб, що звернулися до АІС, не ведеться. Втім, якщо скористатися повідомленнями клієнтів за власною ініціативою, серед них є пенсіонери, інваліди, учасники бойових дій, багатодітні, безробітні, студенти, держслужбовці різних рангів,  депутати міських та районних рад, іноземці, керівники громадських організацій. АІС також отримувала запити від власників малого та середнього бізнесу, керівників збанкрутілих підприємств, землевласників та орендарів. За віком, який також спеціально не обліковується АІС, серед клієнтів є підлітки, особи працюючого та пенсійного віку.

Щодо процесуального статусу, до гарячої лінії зверталися потерпілі та позивачі, відповідачі та засуджені. Їх справи здебільшого знаходяться на розгляді у судах першої інстанції. Однак були, хоч і не чисельні, звернення в яких особи дійшли до касаційної інстанції. Варто відзначити і декілька звернень у яких справа розглядається в Європейському суді з прав людини. Значна кількість клієнтів АІС, серед тих хто звертався до суду, мали адвокатів. АІС отримала на вивчення дві справи, у яких було надано рекомендації щодо подальших дій. Як і варто очікувати, найбільшу рішучість у захисті власних інтересів демонструють особи, справи яких знаходяться в найвищих інстанціях. Проте віру у позитивне рішення мають з них не всі.

 

Регіон знаходження клієнта вдалось зафіксувати у 473 випадках, що склало 79 % від загальної кількості. Географічно, за виключенням Чернівецької  області, з якої не надійшло жодного звернення, розподіл клієнтів від адміністративних одиниць з найбільшою кількістю звернень до найменшої виглядає таким чином:

 

• місто Київ — 208 (44% від загальної кількості);
• Київська область — 74 (16%);
• Дніпропетровська область — 46(10%);
• АРК — 17(3,6%);
• Херсонська область — 15(3,1%);
• Одеська область — 14(3%);
• Полтавська область   13;
• Львівська область — 12;
• Хмельницька область  — 10;
• Чернігівська область  — 8;
• Донецька, Запорізька та Луганська області по 7;
• Вінницька, Житомирська та Черкаська області по 5;
• Миколаївська область — 4;
• Сумська, Харківська та Волинська області по 3;
• Івано-Франківська та Тернопільська області по 2;
• Закарпатська, Кіровоградська, та Рівненська області  по одному.

 

З загальної кількості у 598 звернень повторних отримано 36, або 6%. У повторних зверненнях клієнти АІС уточнювали надану їм інформацію, радилися щодо подальших дій, радилися щодо нових випадків порушень. Останнім часом спостерігається збільшення повторних звернень з повідомленням результатів виконання порад юристів АІС. Коли клієнти повідомляли джерело інформації, з якого дізналися  про АІС, вони часто згадували рекламні оголошення в метро м. Києва, газети «Голос України» та «Урядовий Кур'єр».

 

Взаємодія з державними органами

 

Окрім опрацювання звернень АІС вивчила потенціал двох центральних відомств України щодо допомоги громадянам у протидії корупції. Ними були Міністерство Юстиції (МЮУ) та Міністерство освіти і науки (МОНУ). У випадку з МЮУ, було також перевірено готовність підрозділів міністерства до надання безкоштовної правової допомоги.

 

Так, АІС обдзвонила номери телефонних «ліній довіри» щодо корупції 17 головних управлінь Міністерства юстиції України, які надані на офіційному сайті МЮУ (станом на 05.06.08):  Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Київської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Чернівецької, Чернігівської областей та м. Севастополь. У трьох випадках хоча і зазначено телефонні номери, але за ними звернення щодо корупції не розглядаються. Це стосується Черкаської, Кіровоградської та Івано-Франківської областей. На сайті відсутні контакти з телефонними «лініями довіри» у семи підрозділах: АРК, Закарпатській, Запорізькій, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях та у м. Києві.

 

Інформація, що отримана у ході перевірки, виглядає наступним чином:

У 7 із вище названих телефонних «ліній довіри» щодо корупції, є працівники, які готові надавати допомогу у протидії корупції, але до них ніхто не звертається;

У Донецькій області номер не відповідає, оскільки він взагалі неправильний; у Київській області – номер не відповідає, хоча було зроблено дзвінки багато разів; у Львівські області – неможливо додзвонитися, так як номер одразу відключається; у Сумській області відповіді надавалися розпливчато, не зрозуміло чи вони займаються даним напрямом чи ні, уникають чітких відповідей;

У інших підрозділах ситуація така: дзвінки надходять, але більшістю не стосуються питань корупції, а у разі підтвердження факту корупції, в управліннях юстиції проводиться відповідне реагування – викликають осіб, які підозрюються у корупції, проводять з ними бесіди, навіть бувають випадки звільнення та направлення необхідних документів до міліції тощо.

Отже, у половині, а саме у 13 з 27 підрозділів додзвонювач може отримати антикорупційну консультацію телефоном. Потрібно зауважити, що телефонні «лінії довіри» щодо корупції, які працюють у головних управліннях МЮУ, проводять роботу тільки щодо діянь корупції, які скоєні працівниками юстиції; у випадках, коли це не є працівники юстиції, а інших органів, – вони направляють справи у відповідний орган, який займається цими питаннями.

 

Також було зроблено дзвінки на телефонні номери громадських приймалень з надання правової допомоги малозабезпеченим верствам населення, які вказані на офіційному сайті МЮУ. Для вивчення роботи даних одиниць було відібрано 9 областей України та АРК. Дзвінки були спрямовані як до громадських приймалень головних управлінь юстиції, так і до територіальних підрозділів. У кількісному співвідношенні це виглядає таким чином: 4 громадські приймальні головних управлінь юстиції у Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській та Івано-Франківській областях; 51 громадська приймальня у територіальних управліннях юстиції АРК, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської областей. Вибір було здійснено на основі їх  територіального розташування, щоб якнайкраще отримати загальну картину діяльності громадських приймалень МЮУ на всій території України.

Провівши аналіз інформації, яка була отримана у ході перевірки вище названих одиниць, можна зробити такі висновки:

На неодноразові спроби додзвонитися до деяких управлінь юстиції, а саме їх громадських приймалень у 6 випадках телефон був постійно зайнятий, а у 8 – не відповідали, і в 6 – був неправильно зазначений номер. Тобто, до 20 управлінь юстиції взагалі неможливо додзвонитися;

 У 2 територіальних управліннях юстиції прийомом громадян займаються тільки начальники управління, а всі інші не знають у чому ця робота проявляється; начальників на момент телефонної розмови не було на місці;

У більшості випадків (а саме – 16 управліннях юстиції) працівники громадських приймалень проводять особистий прийом громадян, надаючи їм письмові та усні консультації із будь-яких  правових питань і у разі необхідності складають документи, які потрібні громадянам у їх справі правового характеру. Щодо останньої послуги, то вона, в основному надається малозабезпеченим або особам у яких є певні фізичні вади;

 У всіх інших громадських приймальнях працівники здійснюють особистий прийом громадян і надають правову консультацію усно, письмові відповіді надаються тільки на письмові звернення.

Таким чином, у чотирьох з семи випадків громадські приймальні нададуть необхідну допомогу. До вище зазначеного потрібно додати, що дані приймальні надають правове консультування громадянам і по телефону у разі неможливості останніх прийти особисто на прийом.

 

У свою чергу, сайт Міністерства освіти і науки України (МОНУ) має телефонні номери трьох "гарячих лінії". Вони створені для звернень громадян щодо корупції у вищій, технічній та загальній середній освіті. Перевіркою АІС 28.05.2008 встановлено, що за наданими телефонами ведеться роз’яснення з  “технічних питань”: як влаштувати дитину до дитсадка, які необхідні для цього документи тощо. Про реагування на заяви про корупцію мови не йде. Єдине що було запропоновано у відділі вищої освіти – подавати скарги на ім’я міністра. Позитивним моментом можна вважати те, що ЗМІ повідомляють про готовність різних підрозділів Міністерства внутрішніх справ (МВС) реагувати на звернення щодо корупції у закладах освіти. Готовність до надання допомоги громадянам у даному напрямку МВС та інших органів, які безпосередньо ведуть боротьбу з корупцією, буде висвітлено протягом найближчого часу.

 

Робота з партнерами

 

АІС домовилася з двадцятьма восьми громадськими организаціями щодо використання потенціалу один одного у антикорупційній допомозі. Це реалізується через використання спеціалізації та розташування. Наприклад, якщо питання стосується корупції у житлово-комунальній, транспортній або земельній сфері — клієнти АІС можуть звернутися до спеціалістів-партнерів. Так само, якщо клієнти АІС бажають особисто зустрітися з юристом і хочуть це зробити у власному регіоні – на допомогу прийдуть місцеві громадські організації. За звітній період у 15 випадках АІС порадила звернутися до інших громадських організацій, як для основної так і додаткової допомоги. Якщо ж особа хоче отримати загальну консультацію з протидії корупції безкоштовним телефоном або надати справу на вивчення в місті Києві — АІС є найкращім варіантом.

 

Висновки:

Аналіз зібраної інформації свідчить, що за перші два місяці роботи АІС отримала найбільшу кількість звернень у квітні, втім зменшення звернень у травні було незначним і динаміку звернень до служби можна вважати стабільною. Дві третини звернень до АІС містили ознаки різного роду порушень законів. Решта одна третина – були запити інформаційного характеру. Кожне четверте звернення до АІС стосувалося порушень в органах виконавчої влади поза дозвільною системою, а кожне п'яте — порушень у судах.

З урахуванням спеціалізації АІС, особлива увага приділялась порушенням з ознаками корупційних. Про них йшлося у кожному п'ятому зверненні серед повідомлень про порушення законів, або кожному восьмому взагалі з отриманих АІС. З цих звернень кожне друге стосується корупції в органах виконавчої влади поза дозвільною системою. Якщо ж врахувати і дозвільну систему, тоді дві третини звернень з ознаками корупції стосувались органів виконавчої влади.

Найбільш поширеним порушенням з ознаками корупційного виявилося обмеження або перешкоджання у реалізація права на володіння землею. Найбільший хабар у 25 тисяч гривень у клієнтів АІС вимагав землевпорядник. Взагалі у клієнтів АІС вимагали близько 90 тисяч гривень.

Стосовно осіб, які звернулися до АІС за допомогою, можна зазначити наступне. За володінням інструментарієм захисту власних інтересів клієнти АІС представляють широкий спектр: від тих, хто опановує перші кроки подачі скарги до тих, хто досяг рівня міжнародних інститутів захисту навіть без допомоги адвокатів. Щодо предмету звернення варто зазначити тенденцію збільшення повторних звернень з повідомленням результатів виконання порад юристів АІС.

За статусом ті хто звернувся до АІС охопили всі верстви населення та вікові групи. Розподіл клієнтів АІС за статтю не змінився: як і в квітні невелика перевага за особами чоловічої статі. Географічно розподіл клієнтів АІС відбувся з домінуванням столиці та області – 60% зареєстрованих випадків, що можна вважати, з високим ступенем вірогідності, є результатом реклами в метро столиці держави. Тільки з однієї області – Чернівецької, не надійшло жодного з зафіксованих звернень. Таким чином, про діяльність АІС чули або читали, та потім скористалися у майже всіх регіонах Україні.

У кожному випадку клієнти АІС отримали консультацію щодо їх подальших дій. Їм було запропоновано найбільш оптимальний механізм захисту прав та законних інтересів. За необхідності громадяни отримали контактну інформацію державних і недержавних установ, які спеціалізуються на певних проявах корупції або прямо уповноважені законом на боротьбу з цим явищем. Також юристи проекту надавали допомогу щодо складання офіційних документів та вивчили дві справи громадян з наданням висновків щодо подальших дій. Якщо клієнти АІС висловлювали бажання зустрітися з партнерами АІС, які спеціалізуються на певних питаннях, їх було адресовано до відповідних організацій.

Ті з громадян, які звертаються за антикорупційною допомогою до державних органів, також можуть розраховувати на отримання подібних до АІС послуг. Як приклад, діяльність Міністерства юстиції свідчить (на всіх рівнях органу та у багатьох регіонах України), що додзвонювач або відвідувач мають змогу отримати усну консультацію або допомогу у складанні відповідних документів. Вірогідність неотримання допомоги знаходиться в межах 40 та 50 відсотків.  Тобто якщо особа відчуває корупційний тиск з боку працівника органу юстиції, не може дозволити платні послуги юриста і звернулася до громадської приймальні або “гарячої лінії” МЮУ за допомогою, то у більшості випадків вона їй буде надана. У випадку з Міністерством освіти та науки  ситуація не настільки позитивна. Навіть та обмежена кількість інструментів захисту інтересів та способів отримати допомогу, яку пропонує офіційний сайт МОНУ, виявляється взагалі недійовою з огляду на відсутність оголошеної допомоги. Наскільки дотримуються закону «спеціалізовані борці» з корупцією, зокрема міліція, прокуратура та служба безпеки, буде повідомлено за два місяці після відповідної перевірки.

Керівник служби

Юрій Гаврилюк

 

17 червня 2008 року.

 

Довідка: Антикорупційна інформаційна служба є спільною ініціативою громадських організацій (ГО): «Антикорупційний комітет» (національна контактна група Transparency International в Україні), “Комітет протидії корупції та організованій злочинності” та всеукраїнського об’єднання „Асоціація зовнішньої реклами України”.

Службу адмініструє ГО «Антикорупційний комітет» (АК), який з 2001 року провів низку семінарів та презентацій у провідних університетах України. Протягом виборчої кампанії 2002 р. працівники АК здійснили громадський моніторинг виборчої кампанії на основі методології аргентинського відділення Transparency International. У рамках діяльності, пов’язаної з президентськими виборами 2004 р., АК реалізував декілька моніторингових проектів, що були окремими складовими комплексної програми “Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні”. У 2006 р. АК знову реалізував проект комплексного моніторингу фінансування виборчої кампанії в Україні, утвердивши свої провідні позиції серед українських НДО у цій сфері

Служба підтримується в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна», що виконується Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Корпорації Виклики Тисячоліття (МСС).

 

© Антикорупційна інформаційна служба